Discussion:
ЗАКОН УКРАЇНИ Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування
(слишком старое сообщение для ответа)
kp
2009-12-29 20:17:29 UTC
Permalink
Проект закону No. 4704 від 24.06.2009, вноситься народним депутатом
України Царьковим Є. І. (посв. N 478)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про використання відкритого програмного забезпечення в органах
державної влади та органах місцевого самоврядування

Закон регулює використання в органах державного управління програмного
забезпечення і запобігає утворенню монополій при постачанні програмних
продуктів та комплексних інформаційних рішень.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Суб'єкти державного сектору - органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, установи, державні підприємства, організації та
заклади;
Користувач - фізична чи юридична особа, яка безпосередньо використовує
програмне забезпечення шляхом його виконання;
Програмне забезпечення у державному управлінні - сукупність
взаємодіючих комп'ютерних програм (переведених з виконавчого коду) та
відповідної документації, які дозволяють технічно реалізовувати
процеси розв'язання функціональних завдань комплексних інформаційних
рішень в цілому та інформаційно-аналітичних систем зокрема;
Відкритий технічний стандарт - технологічна специфікація (алгоритм,
спосіб представлення, кодування тощо), яка не має правових та
технічних заборон до реалізації, що сертифікована у якості
міжнародного стандарту (IEEE, ISO, тощо) та повна технічна
документація якої знаходиться у необмеженому доступі для використання;
Виконання програми - акт виконання інструкцій та (або) коду програми
на будь-якому цифровому пристрої з метою реалізації відповідної
функції;
Компіляція - процес формування програмного продукту з вихідного коду.
Переведення програми з тексту на тій або іншій формалізованій мові
програмування до вигляду (найчастіше) бінарного файлу, що може
виконуватися процесором комп'ютера. Власне кажучи - процес
виготовлення робочої копії програми з коду, який написав програміст
або група програмістів;
Вихідний код - це набір команд, інструкцій та специфікацій на мовах
програмування, які створені для початкового варіанту комп'ютерної
програми (або в процесі модифікації будь-яких її елементів), що
допускають автоматичне переведення (компіляцію) їх до придатної форми
виконання програми (виконавчий код);
Відкритий вихідний код - вихідний код, що надається користувачу
відкрито для його вивчення, копіювання (тиражування), модифікації та
компіляції;
Відкрите програмне забезпечення - програмне забезпечення, яке
відповідає вимогам відкритих стандартів, супроводжується відкритим
кодом та відповідно до ліцензії, за якою розповсюджується може (але не
обов'язково) змінюватись, копіюватись (тиражуватись) та вільно
поширюватись;
Пропрієтарне (закрите) програмне забезпечення - комп'ютерні програми,
придбавши які, користувач отримує лише обмежене право користування ним
(закритий доступ до вихідного коду, заборонено модифікацію, виконання
більш ніж на одному комп'ютері, тиражування і розповсюдження,
перепродаж, копіювання, тощо);
Програмний продукт - програмне забезпечення, що доступне у стані,
готовому до застосування;
Ліцензійне (легальне) програмне забезпечення, ліцензійна копія
програмного забезпечення - програмне забезпечення, отримане
користувачем згідно обраної правовласником ліцензії;
Контрафактне (неліцензійне) програмне забезпечення - програмне
забезпечення, що виготовляється та (або) розповсюджується всупереч
вимогам ліцензії, застосованої автором (або власником майнових
авторських прав) відповідного програмного забезпечення;
Придбання (отримання) програмного продукту - придбання (безкоштовне
отримання) ліцензії (права) на використання програмного продукту що
може супроводжуватись передачею копії програмного продукту на тому або
іншому комп'ютерному носії.

Стаття 2. Сфера дії Закону
Суб'єктом дії Закону є державні установи України.
Об'єктом дії Закону є відкрите та пропрієтарне програмне забезпечення.
Стаття 3. Основні принципи державної політики щодо використання
програмного забезпечення суб'єктами державного сектору


1. Для здійснення діяльності суб'єктів державного сектору пріоритетним
є використання відкритого програмного забезпечення, що:

а) присутнє на ринку інформаційних технологій або у вільному доступі;

б) не поступається за профільною для сфери застосування
функціональністю та вигідніше пропрієтарних програмних рішень за
співвідношенням "ціна - функціональність".

2. Користувачі органів державного управління при провадженні
електронного документообігу зі створення інформації, розробці та
експлуатації програмних рішень та інформаційних (інформаційно-
аналітичних) систем мають обов'язково застосовувати відкриті технічні
стандарти.

3. Суб'єкти державного сектору можуть використовувати пропрієтарні
програмні продукти та комплексні інформаційні рішення, зокрема
інформаційні (інформаційно-аналітичні системи) що вже спроектовані та
такі, що знаходяться у стані проектування терміном до 3 років з
моменту початку дії цього Закону.

4. Заборонити суб'єктам державного сектору використовувати
контрафактне (неліцензійне) програмне забезпечення через 18 місяців
після набуття чинності даного Закону.
Стаття 4. Основні вимоги щодо проведення закупівель програмного
забезпечення за рахунок коштів державного бюджету


1. Під час проведення будь-яких тендерів на розробку або закупівлю
програмного забезпечення першочергово повинні братись до уваги
вітчизняні програмні продукти та рішення, що наявні на ринку
відкритого програмного забезпечення. Якщо таких не існує - державний
орган проводить тендер для визначення альтернативних варіантів.

2. Заборонити участь в тендері різних учасників-дилерів одного і того
ж програмного продукту (або однієї монопольної компанії-розробника).

3. Договір на придбання програмного забезпечення у виробника (або
дилера виробника) для потреб суб'єкту державного сектору, повинен
містити вимоги повного або часткового страхування відповідних ризиків
з боку виробника (дилера виробника) - для зменшення страхових
навантажень на суб'єкт державного сектору.

4. З метою збільшення робочих місць у високотехнологічних галузях
України, за інших рівних умов (тобто за рівної якості та вартості ПЗ,
підтримки користувачів та інших відповідних послуг), пріоритетне право
на отримання державних замовлень на розробку, адаптацію, трансляцію
комп'ютерних програм мають національні виробники програмного
забезпечення.
Стаття 5. Вимоги щодо використання програмного забезпечення в закладах
науки та освіти


1. Предметом дослідження та вивчення у закладах науки та освіти
повинні бути загальні принципи, методи, механізми і логіка
функціонування сучасного програмного забезпечення та інформаційних
технологій на прикладах різних відкритих та пропрієтарних програмних
продуктів..

2. Навчальні заклади державної форми власності зобов'язані
використовувати в навчальному процесі відкриті технічні стандарти, та
програмне забезпечення, яке у жодний спосіб не потребує додаткової
оплати з боку учня.

3. Наукові та навчальні заклади можуть використовувати пропрієтарне
програмне забезпечення в дослідницьких цілях у випадках, коли
проведення дослідження безпосередньо пов'язане із використанням
виключно конкретної програми.
Стаття 6. Прикінцеві положення


Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом
законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині,
що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня набрання
чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих
ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.


Голова Верховної Ради
України

В. ЛИТВИН
Andrey O.
2009-12-30 10:18:15 UTC
Permalink
Интересный проект...

В чем-то масло маслянное.

Будем ждать "Укрософта".

З.Ы.
Автор, информируй, если проект пройдет.
Loading...